ДРАНИ́ЧИНА, НИ,
Драни́чина, ни, ж. = Дра́ниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить. Черниг. Губ. Вѣд. 1859, № 29, стр. 209.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 440.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДРАНИ́ЧКА, КИ, →← ДРА́НИЦЯ, ЦІ,